Література для правника

 Чи важлива література для правника?

Чесно кажучи, я не дуже знаю, чому я зараз пишу саме на цю тему. Але, безсумнівно, я вважаю, що література, зокрема художня, про яку йтиме мова, відіграє важливу роль для юриста. Чому? Я поясню це в даній статті.

Чомусь більшість сучасних студентів - юристів думають, що їм вистачить завчити закони, кодекси тощо для того, щоб стати юристом. Чому спостерігається така тенденція - для мене секрет. Можливо, все це через штучне перебільшення ролі саме нормативних актах у регулюванні відносин. А можливо це все відбиток "природного прогресу" права, і так і повинно бути.. Адже раніше чомусь більшу роль відігравала духовна багатість правника, і саме знанням життя можна було виграти справу, а не знанням букви закону.

Виникає запитання - що краще? Особисто я не знайшов чіткої відповіді для себе, проте, беззаперечно, це має бути щось середнє між першим та другим варіантом.

А можливо, література - це те, що дає нам вищезазначене знання життя.. І в даному випадку дуже слушною буде фраза одного мого викладача, що читав на 1 курсі лекції з зарубіжної історії :

"Ви, як студенти-юристи, мусите читати художню літературу. Бо саме там ви знайдете відповіді на всі ваші запитання. Там, а не в законах."

Це слова Олександра Оксентійовича Шевченко. Надзвичайно мудра і специфічна особистість. Що цікаво, - чомусь він завжди питав на лекціях про те, чому ми вступили до ВУЗу; як ми хочемо стати юристами та інші "філософсько-аналітичні" запитання. Він хотів навчити нас бути правниками, а не юристами! Саме тими правниками, духовно збагаченими, що були раніше, а не юристами, що те й роблять, що щось підписують, декларують, носять бумажки всякі і т.д. (прим. авт. - я не маю на увазі усіх юристів, але більшість, на жаль, саме така).

Звісно, це лише моя точка зору. Проте, саме вона формує усе моє сприйняття цього "юридичного" світу. Підсумовуючи, вважаю неможливим не погодитися, що саме художня література допоможе нам стати Правниками!