Авторська стаття: Пропорційна виборча система як різновид системи виборів

Пропорційна виборча система як різновид системи виборів 

Відомо, що питання виборчої системи є достатньо дослідженим. Проте, незважаючи на це, питання доцільності застосування тієї чи іншої виборчої системи досі залишається дискусійним. 

На нашу думку, в межах України це питання є резонансним у зв’язку з ймовірністю запровадження змішаної системи на виборах до парламенту замість пропорційної, що функціонує наразі. Саме тому, зважаючи на можливі метаморфози у виборчій системі України, питання щодо пропорційної системи є актуальним для дослідження. 

Перш за все потрібно визначитися, що таке «виборча система». Існує два розуміння цього поняття: 

• широке розуміння – це впорядковані суспільні відносини, що складають порядок виборів органів публічної влади;

• вузьке розуміння – це спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб.

Ми у своєму дослідженні будемо вживати це поняття у вузькому розумінні. 

Існує три види виборчих систем, серед яких виділяють мажоритарну, пропорційну та комбіновану (змішану). На нашу думку найбільш доцільною є пропорційна виборча система (див. «переваги ПС»). І тому у цій роботі досліджуватиметься пропорційна виборча система. 

Пропорційна виборча система, що вперше була запроваджена у Швейцарії наприкінці XIX ст., наразі застосовується під час формування парламентів у багатьох країнах: Португалії, Фінляндії, Швейцарії, Швеції, Італії, Австралії, Австрії, Норвегії, Бельгії, Болгарії та ін. 

Проте, варто визначити, в чому суть пропорційної виборчої системи, як вона діє та які її переваги / недоліки. 

Пропорційна система передбачає вибори за партійними списками і розподіл мандатів між партіями пропорційно до кількості голосів, набраних кожною із них у межах виборчого округу. 

Пропорційна система, на нашу думку, є найбільш демократичною і здатна забезпечувати реалізацію демократичного принципу політичного представництва. Взагалі, у світовій практиці пропорційна система діє по-різному, з деякими особливостями. 

Найпоширенішим є голосування за партійними списками у багатомандатних округах (чи то загальнонаціональних, чи то регіональних), в межах якого партійні списки можуть бути як закриті, так і відкриті (у випадку закритих списків – виборці можуть проголосувати лише за список партії в цілому; у випадку відкритих списків – виборці мають можливість проголосувати за конкретного кандидата зі списку). 

Існує також т.зв. модель panachage (з франц. – мішанина), в межах якої виборець має право висловитись щодо певної кількості кандидатів незалежно від різних партій. Інакше кажучи, «панашаж» дозволяє виборцю проголосувати за партію, що йому подобається, а також віддати перевагу кандидатам з інших партій. 

Проте найбільш оптимальним, зручним та ефективним, на нашу думку, є «голосування з індивідуальною передачею голосу»( т.зв. «квотно-преференційне» голосування) у виборчих округах. Суть такого голосування полягає у тому, що виборці відзначають цифрами проти прізвищ кандидатів, в якому порядку за них голосують, ранжуючи таким чином свої особисті переваги. Ми вважаємо цей спосіб найбільш ефективним та оптимальним тому, що саме при такому голосуванні виборець найкращим чином реалізує свободу вибору. 

Також, на нашу думку варто зазначити переваги та недоліки пропорційної виборчої системи. 

Пропорційна система має низку переваг. Зокрема, це: врахування відповідності між кількістю голосів та мандатів; виборець голосує не за позицію окремої особи, а за певну масштабну систему політичних поглядів партії; в сформованих органах представницької влади відображена більш реальна картина політичного життя суспільства та ігнорується набагато менше число бюлетенів, що сприяє розвитку політичного плюралізму і багатопартійності. 

Проте, на нашу думку важливо зазначити, які ж недоліки пропорційної системи. Зокрема, недоліками є наступні аспекти: безпосередня залежність висування кандидатур від позиції партії, тобто фактична відсутність незалежних кандидатів; відсутність прямого зв’язку між виборцями та кандидатами; відсутність можливості відкликати депутата; проблема критеріїв відбору кандидатів до партійних списків. 

Таким чином, у даному дослідженні проаналізовано особливості (переваги та недоліки) пропорційної виборчої системи в контексті доцільності її використання в політичній системі України. Ми дійшли висновку, що доцільним було б запровадження пропорційної системи виборів у виді «голосування з індивідуальною передачею голосу» з огляду на її доведену ефективність у провідних демократіях світу.

Майнарович Віталій Володимирович
студент юридичного факультету
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка

© Майнарович В.В. 2011